-
1 відвід всьому журі
Українсько-англійський юридичний словник > відвід всьому журі
-
2 зізнаватися у всьому
Українсько-англійський юридичний словник > зізнаватися у всьому
-
3 належати всьому народу
Українсько-англійський юридичний словник > належати всьому народу
-
4 bind the sack before it is full
всьому знай міру не будь занадто завидющим ( або жадібним)English-Ukrainian dictionary of proverbs > bind the sack before it is full
-
5 everything has an end
всьому кінець буває скільки вірьовку не плети, а кінець їй будеEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > everything has an end
-
6 place for everything and everything in its place
всьому свій часEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > place for everything and everything in its place
-
7 there is a time and place for everything
всьому свій час і своє місцеEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > there is a time and place for everything
-
8 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
9 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
10 round
1. n1) куляthis earthly round — поет. Земля
2) небозвід3) коло, круг4) окружність; кільце5) коловий рух; кругообіг; круговорот6) обхід7) військ. перевірка вартових8) прогулянка, поїздка9) ряд; цикл; серія12) кусок, шматокround of bread — окраєць, шматок хліба
14) танок15) (the round) кругла скульптура16) чергова порція спиртного17) військ. постріл; патрон18) снаряд19) гірн. комплект шпурівhonour round — спорт. коло пошани
2. adj1) круглий; кулястий; сферичнийas round as a ball — круглий, як куля
round hand (text) — а) круглий почерк; б) друк. рондо
round arch — архт. напівкругла арка
2) повний, пухлий3) круговий, коловийround game — гра в карти, коли кожний грає за себе
round trip — амер. поїздка в обидва кінці
4) приблизний; неточний, орієнтовний7) швидкий, енергійний (про рух)8) приємний, нетерпкий (про вино)9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)10) прямий, щирий, відвертий11) різкий, грубуватий12) м'який; низький; бархатистий (про голос)13) плавний, гладенький (про стиль)14) наповнений (про вітрила)15) нерозтятий (про рибу)16) фюн. лабіалізований (про звук)round flight — ав. політ з поверненням на базу
round robin — а) прохання, на якому підписи розташовані по колу; б) спорт. змагання за круговою системою; в) безпосадочний політ з поверненням на аеродром вильоту
round shot — військ., іст. сферичне ядро
3. adv1) навколо, по колуdon't come across, come round — не йдіть прямо, обійдіть навколо
2) по3) в радіусі4) знову5) весь, цілий6) близько, недалеко7) орієнтовно, близько8) різко, відвертоround about — а) усюди, навколо; поруч; б) назад, у зворотному напрямі; в) в обхід
round and round — усюди, з усіх боків
all round, right round — кругом, навколо
taken all round — у цілому, загалом
to bring smb. round — привести когось до пам'яті
to come round — а) опритомніти; б) видужати
to sleep the clock round — проспати цілу добу; проспати 12 годин
to show smb. round — показати комусь усе визначне (варте уваги)
to order carriage round — розпорядитися, щоб екіпаж подали до під'їзду
4. prep1) навколо, навкруги2) коло, біля3) по4) на5) заround about — навколо, кругом
5. v2) округляти (число)3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила)4) завершувати, закінчувати5) обгинати, обходити кругом6) підрізати вуха (собаці)7) повертати (ся)8) обдурити, обманути9) фон. лабіалізувати (звук)round into — а) розвиватися, перетворюватися на; б) закінчуватися, завершуватися (чимсь)
round off — а) закругляти, округляти; б) закінчувати, завершувати
round on — а) сварити; нападати, накидатися; б) доносити
round out — а) заокруглювати, робити круглим; б) заокруглюватися, ставати круглим; в) повнішати
round up — а) зганяти (худобу); б) обкладати, оточувати (звіра); в) зганяти в одно місце; проводити облаву
* * *I [raund] n1) куля; небо2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)3) коло, кільце4) круговий рух; кругообіг; круговорот5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів6) прогулянка, поїздка7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)8) коло, група ( людей)9) = round dance10) ( the round) кругла скульптура11) огузок, кострець13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)14) вiйcьк. постріл; патрон16) кругла сходинка ( драбини)17) peaкт. снаряд18) гipн. комплект шпурівII [raund] a1) круглий; кулястий, сферичнийround hand /text/ — круглий почерк;; пoлiгp. шрифт рондо
round shoulders /back/ — сутулість
2) повний, пухлий, з округлими формами3) круговий4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніжa round ton — ціла тонна, не менше тонни; великий, значний, чималий ( про суму)
5) швидкий, енергійний (про рух, темп)6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)7) приємний, нетерпкий ( про вино)8) вільний, легкий, гладкий, плавний9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)10) прямий, відвертий; щирий; різкий11) гpaм. лабіалізований ( про звук)12) наповнений ( про вітрило)13) потрошений, розчинений ( про рибу)III [raund] adv1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколоto go round and round — вертітися, кружляти; передачу чого-небудь (по колу), часто передається дієслівними префіксами об-, роз-
to hand /to pass/ smth round — передавати по колу ( чашу)
to deal round — здавати ( карти); поширення чого-небудь серед групи осіб; передається дієслівним префіксом роз-
hand the papers round — роздайте всім ( письмові) роботи; рух кружним шляхом, в обхід, навколо, навкруги; часто передається дієслівними префіксами
come round — ідіть навкруги, в обхід
a
(long) way round — кружний шлях2) указує на знаходження поруч, по сусідству3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксамиall round, right round — навкруги; огляд будинку, музею по
4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зоруto talk smb round — переконати кого-небудь
5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля9) у сполученніround about — навколо, навкруги; поруч назад, у зворотному напрямку; кружним шляхом, в обхід; кругом та навколо
IV [raund] vtaken all round — в цілому, загалом
1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)2) завершувати, закінчувати; закруглятися3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)4) обгинати, обходити навколо5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)7) підрізати вуха ( собаці)8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітруV [raund] prep1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-a store round the corner — магазин за рогом; рух по кривій по
2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біляsomewhere round here — десь тут поруч; ( часто all round) протікання дії по всьому районі, по всій території навколо; по
3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музеюto go round the house — оглянути /обійти/ будинок
4) указує на вимір обсягу, окружності в6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля7) з приводу8) у сполученніVI [raund] vround about — навколо, навкруги з усіх боків; навколо; біля, приблизно
apx. говорити таємничим шепотом -
11 worldwide
I aсвітовий, всесвітній; розповсюджений по всьому світіII advworldwide fame — світова /всесвітня/ слава
-
12 world
I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
13 worldwide
I aсвітовий, всесвітній; розповсюджений по всьому світіII advworldwide fame — світова /всесвітня/ слава
-
14 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
15 весь
= все, вся, всі; тж. увесь1) all, the whole, totalвсе одно — it's all one to me; all the same
всього, всіх — altogether, in all; ( разом) total; (тільки, лише) but
2) (як ім.) everything; all3) мн. everyone sg., everybody sg., allвсі до одного — everyone of them; all to a man; all to the last man
всього найкращого!, на все добре! — goodbye!; all the best!; have a good day!
-
16 по
I прийм.Ex:1) ( на поверхні) on; over; ( у межах чогось) through, about; ( уздовж) along; all along ( по всій поверхні)по всій довжині — along the ( whole) length, all along the length
по всьому контуру — over the entire circuit, throughout the circuit
по дорозі — on the way, in passing
2) ( за допомогою) by, overпо пошті — by post, by mail
по радіо (телефону) — over (by) the radio ( the telephone)
3) (на підставі, відповідно до чогось) by; ( згідно з) according to, in accordance withпо блату — on the quiet, illicitly, through good connections, by backstair(s) influence
по суті справи — at bottom of fact, as a matter of fact, in point of fact
висловлюватися по суті чогось — to speak on the subject; to speak to the point
по пільговій ціні — at a cut/reduced price
по порядку — one after another; in order, step by step
по пунктах — point by point, paragraph after paragraph, item after item
по черзі — in/by turn, one after another; taking turns, by turns
4) ( відправлятися за чимось) for5)по правді кажучи — to tell/say the truth, truth to tell/say
по секрету — in secret, in ( strict) confidence, secretly, confidentially, privately, as a great secret
II прийм.по совісті — honestly, in good conscience; in all honesty, frankly, truthfully, honestly, to be quite frank
(з давальним, знахідним відмінком у розділовому значенні)по два, по двоє — in twos
III прийм.по троє в ряд — in rows of three; three in a row
Ex:1) up to; to; tillпо коліна — to the knees, knee-deep
2)по цей бік чогось — on this side (of)
по праву (ліву) руку — at the right ( left) hand
IV прийм.по обидві сторони — on both sides; on either side
(з місцевим відмінком в значенні після) on, after -
17 світ
I ч1) ( всесвіт) world; universe; ( суспільство) society; worldвищий світ — society, high life
зовнішній світ — outside/outer world
літературний (спортивний) світ — the literary ( sporting) world
навколишній світ — the world around, surrounding world, outward things
Старий (Новий) світ — the Old ( the New) World
світ мрій — dreamland, dream-world
у всьому світі — in the whole world, all over the world
увесь світ — world at large, whole world, entire world
чотири сторони світу (південь, північ, схід, захід) — four cardinal points
2)вийти у світ (про книгу) — to be published, to come out
пішов на той світ — died; gone to the kingdom come sl
пустити по світу — to beggar, to ruin utterly
внутрішній світ — inward/inner life
потойбічний світ — the other/next world, the beyond
перевернути увесь світ — to move heaven and earth, to turn the world upside down
II чпереселятися в кращий світ (померти) — to leave this world, to go to a better world, to go to the next world
1) див. світло2) див. світанок -
18 cosmopolite
n1) космополіт2) рослина (тварина), поширена на земній кулі* * *I n1) космополіт; громадянин світу2) бoт., зooл. космополіт, космополітний організм; тварина або рослина, поширена по всьому світуII a1) вільний від національних упереджень; багатонаціональний; строкатий за національним складом; космополітичний2) бoт., зooл. космополітичний, поширений по всьому світу -
19 trumpet
1. n1) муз. труба, сурма2) слухова трубка3) звук труби (сурми); трубний звук4) ревіння слона5) рупор, мегафон6) розтруб7) лійка8) трубачtrumpet vault — архт. тромп
to blow one's own trumpet — хвалитися, хвастати, займатися саморекламою
2. v1) сурмити, трубити2) ревти (про слона)3) сповіщати (по радіо тощо)* * *I ['trvmpit] n1) мyз. труба3) звук труби, трубний звук; рев слона4) розтруб, труба5) воронка6) рупор, мегафон7) = trumpeter II••II ['trvmpit] vto blow one's own trumpet — хвалитися; займатися саморекламою
1) сурмити2) видавати трубний звук; ревти ( про слон)3) сповіщатиsuccesses widely trumpeted by the press — успіхи, про які сурмить преса
-
20 cosmopolite
I n1) космополіт; громадянин світу2) бoт., зooл. космополіт, космополітний організм; тварина або рослина, поширена по всьому світуII a1) вільний від національних упереджень; багатонаціональний; строкатий за національним складом; космополітичний2) бoт., зooл. космополітичний, поширений по всьому світу
См. также в других словарях:
наслідувати — 1) (кого що перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї н. дії, рухи, звуки тощо / ознаки, особливості чого н.); копіювати (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); імітувати (кого майстерно наслідувати, зазв.… … Словник синонімів української мови
Mykola Leontovych — as a young man. Mykola Dmytrovych Leontovych (Ukrainian: Микола Дмитрович Леонтович) (born December 13 [O … Wikipedia
Львовское (марка пива) — У этого термина существуют и другие значения, см. Львовское. «Львовское» («Львівське», «Lvivske») марка украинского пива, выпускаемая Львовской пивоварней (в настоящее время ОАО «Львовская пивоварня», входит в состав пивоваренной… … Википедия
развѣяти — Развеять развѣяти разбросать, разнести в разные стороны ветром (1) Пришедъшимъ же имъ на мѣсто и наченъшимъ копати и персть сыплющимъ раздьно многымъ тмамъ, вънезапу вѣтри велици и вихри въздохнувше, на совъкупьи сущемъ имъ развѣяни быша разно… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Попович, Тиберий Ладиславович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Попович. Тиберий Попович … Википедия
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
драматичний — а, е. 1) Прикм. до драма 1), 2). 2) Сповнений драматизму. 3) Розрахований на певний ефект; штучний, роблений. Драматична поза. 4) муз. Сильний, різкий щодо тембру, на відміну від ліричного (про голос співака або співачки). •• Драмати/чне сопра/но … Український тлумачний словник
економити — млю, миш; мн. еконо/млять; недок. 1) перех.Бережливо, ощадливо витрачати що небудь. || Давати можливість менше витрачати, зберігати що небудь. 2) неперех., на чому. Мати вигоду від ощадливого використання чого небудь. Економити на всьому. || без… … Український тлумачний словник
ігдразиль — я, ч. У скандинавській міфології – дерево, три корені якого розпласталися по всьому світові, а на вершині – орел … Український тлумачний словник
кліматизація — ї, ж. Комплекс заходів, що забеспечують утворення штучного клімату у всьому приміщенні або лише в певних місцях … Український тлумачний словник
колотун — а/, ч. Сильний озноб, тремтіння у всьому тілі від холоду, хвилювання і т. ін … Український тлумачний словник